Професорсько-викладацький склад кафедри «Транспортних систем і логістики» займається дослідженнями в області пасажирських транспортних систем, міських транспортних потоків, проблем ергономіки та логістики на автомобільному транспорті.
Основними напрямками наукової роботи кафедри є:
• дослідження пасажирських транспортних систем (в цілому і конкретно транспортних систем великих міст);
• дослідження транспортних систем вантажних перевезень (формування раціональних маршрутів, оптимізація внутрішньооб’єктних транспортних систем);
• дослідження проблем логістичного управління транспортними процесами міста;
• планування та прогнозування на транспорті;
• обґрунтування мережі паркування автомобільного транспорту в умовах міста;
• розробка заходів щодо ергономічного забезпечення автотранспортних технологічних процесів;
• дослідження закономірностей формування транспортних потоків і розробка систем організації руху та технології управління ними.
Дані напрямки наукової діяльності відповідають профілю підготовки фахівців.
Дослідження пасажирських транспортних систем дослідження пасажирських транспортних систем
У центральній і східній Європі йдуть вельми динамічні процеси зміни соціальних відносин в області пасажирського транспорту. Ті ринкові механізми, які вже мають місце бути в цій сфері, призводять до однобокого розвитку транспорту. Освоюються ті обсяги перевезень, де може бути значний прибуток. Це не в повній мірі узгоджується з громадськими інтересами. Часто спостерігаються не зовсім соціально затребувані траси маршрутів, марки транспортних засобів, розклади руху, тарифна політика і т.д. Такий розвиток міського транспорту може сформувати відповідну, далеко не раціональну, інфраструктуру зі значними капіталами. Це може створити певні інерційні явища, які значно ускладнять виправлення придбаних недоліків. Будь-які роботи, спрямовані на раціональне розвиток системи міського пасажирського транспорту з прогнозуванням параметрів його розвитку, є дуже актуальними. Мета дослідження полягає в розробці теорії і методики проектування та експлуатації міської пасажирської транспортної системи на основі різнобічного вивчення людського фактору, сприйняття пасажиром умов поїздки і її підсвідомого оцінювання.
Дослідження транспортних систем вантажних перевезень
(формування раціональних маршрутів, оптимізація внутрішньооб’єктних транспортних систем)
Транспортування вантажів це складова частина логістики, що включає операцій переміщення та зберігання сировини, запасів, незавершеного виробництва і кінцевої продукції з місця походження до місця споживання. Залежно від виду вантажів, які переміщуються витрати на транспортування можуть становити понад 40% загальної вартості цього товару, наприклад для будівельних виробів відносно невеликій вартості і великогабаритної продукції. Вважається нормальним, коли транспортні витрати не перевищують 10% від обсягу витрат на закупівлю цих виробів.
Управління транспортуванням передбачає виконання таких процедур:
• вибір способу транспортування;
• вибір виду транспорту;
• призначення транспортного засобу;
• вибір перевізника і логістичних посередників з транспортування;
• оптимізація параметрів транспортного процесу.
Дослідження проблем логістичного управління транспортними процесами міста
Логістика - наука про матеріальні і супутніх їм потоках. Логістичне управління включає організацію, планування, контроль і регулювання товарного потоку, починаючи з отримання замовлення і закупівлі сировини і матеріалів для забезпечення виробництва товарів, і далі через виробництво і розподіл доведення його з оптимальними витратами ресурсів до кінцевого споживача відповідно до вимог ринку. Воно проводиться зв використанням логістичний транспортно-розподільних центрів - багатофункціональних термінальних комплексів, що споруджується в вузлах транспортної мережі на перетині магістральних шляхів сполучення, гарантовано забезпечує клієнтуру комплексним транспортно-експедиційним обслуговуванням, що функціонує на основі логістичних технологій і забезпечує максимальний синергетичний ефект у всій логістичного ланцюга від вантажовідправника до вантажоодержувача на основі інтеграції товароматеріальних, інформаційних, сервісних та фінансових потоків. Метою дослідження є формування раціональних параметрів всіх етапів логістичного управління: прийом, зберігання, облік матеріального потоку; формування партії поставок, послідовність операцій навантаження-розвантаження, транспортування і т.п.
Дослідження закономірностей формування транспортних потоків і розробка систем організації руху та технології управління ними
Рух транспортних потоків в найбільших містах світу характеризується сьогодні високим рівнем завантаження доріг рухом. Перевантаженість транспортних мереж в свою чергу обумовлює цілий ряд найгостріших проблем соціального та екологічного характеру. Тому завдання зниження рівня завантаження транспортних мереж в містах є актуальною для переважної більшості країн. Забезпечити зниження рівня завантаження доріг рухом в містах можуть різні методи організації дорожнього руху. У сучасній практиці організації дорожнього руху використовуються такі основні підходи:
1. Розвиток та реконструкція транспортних мереж;
2. Більш ефективне використання існуючих транспортних мереж;
3. Зміна соціально - економічних устроїв міста.
Реалізація, цих підходів до вирішення транспортних проблем міст, полягає в зміні параметрів діючої транспортної мережі. Це, в свою чергу, викликає перерозподіл транспортних потоків по вулично-дорожньої мережі, що змінює параметри дорожнього руху.
Планування та прогнозування на транспорті
Прогнозування є невід’ємною частиною процесу проектування транспортних систем та оцінки елементів транспортних процесів. Прогнозування характеристик транспортних систем – це переважно аналіз динаміки станів системи “людина – автомобіль – дорога – приземний простір“. Тут також припускається, що за весь період прогнозування не відбуваються якісні зміни компонентів системи (не змінюються їхні основні властивості). Протягом терміну існування транспортних систем змінюються характеристики транспортних засобів, склад транспортних потоків і психологічні характеристики водіїв. Самі транспорті системи переформовуються, змінюють свій склад та якість. У результаті пропоновані методики прогнозування виявляються практично непридатними для розробки довгострокових прогнозів із глибиною в 30-40 років. Вирішення проблеми довгострокового прогнозування можливе шляхом розгляду розвитку системи “людина – автомобіль – дорога – приземний простір“ та її компонентів. Метою планування та прогнозування на транспорті є одержання теоретичних знань і практичних навичок в сфері прогнозування параметрів транспортних систем і процесів. Завданням дослідження є формалізація методів прогнозування характеристик транспортних систем та еволюції системи, визначення параметрів моделей прогнозування. Результатами дослідження є строк прогнозу; характеристики транспортних систем; параметри взаємодії системи та середовища.
Обґрунтування мережі паркування автомобільного транспорту в умовах міста
Однією з найважливіших проблем для більшості міст України, на сьогоднішній день, є паркування автомобілів на вулично-дорожній мережі міста. З одного боку, чим більше автомобілів, тим більше потрібно місць для паркування. З іншого боку, чим більше автомобілів, тим більше навантаження на вулично-дорожній мережі міста і тим менше можливості для паркування на проїзній частині. У зв’язку з цією проблемою виникає збільшення кількості пробок, зростання аварійності, негативного впливу транспорту на екологічний стан міста. Неправильно припарковані автомобілі вздовж проїзної частини зменшують її ефективну ширину, призводять до збільшення заторів на дорогах, зниження швидкості руху й зменшення пропускної здатності вулично-дорожній мережі. Це пояснюється тим, що площа, зайнята паркуванням автомобілів, перевищує площу міських вулиць і доріг, яка використовується для руху транспорту. На даний час гостро постала проблема паркування, якій не надають належної уваги. Паркування автомобілів виконується з порушенням існуючих нормативів і елементарних правил поведінки. Через паркування у місцях різко погіршується видимість відносно конфліктуючого транспорту або пішоходів. Паркування на проїзній частині, на тротуарах заважає рухові транспортного потоку, особливо міського пасажирського транспорту. Основним недоліком вуличного паркування є його негативний вплив на пропускну здатність вулиць. Тому головним критерієм оцінки такого типу паркування має бути визначення його впливу на характеристики руху по вулиці. Пропускна здатність автомобільних доріг є складною і неоднозначною характеристикою дороги. На її величину впливають дорожні умови, характеристики транспортного потоку, психофізіологічні особливості водія, рівень кваліфікації водіїв, технічний стан транспортних засобів, погодні умови, час доби, соціальні фактори тощо. Задача дослідження полягає в аналізі основних аспектів створення систем управління парковками на макро-та мікро-рівнях та виявлення основних закономірностей розвитку систем управління паркінги у містах та системні вимоги до форм їх інтеграції в комплекс діяльності з управління дорожнім рухом.
Розробка заходів щодо ергономічного забезпечення автотранспортних технологічних процесів
Функціонування будь-якої транспортної системи без вельми вагомого участі людини не представляється можливим. Причому, людина є організатором транспортних процесів і систем, виконавцем, об'єктом перевезень (пасажирські транспортні системи), контролером, а іноді і оцінювачем. У той же час, навіть передові транспортні технології, проектуються та експлуатуються без належної уваги до людського фактору, не в повній мірі ґрунтуються на ергономічності як праці, так і побутового життя суспільства. Разом з тим, транспортні системи є підсистемою більш високої за ієрархією системи функціонування міста, регіону, якийсь території. Останні, в свою чергу, мають своє основне призначення - забезпечення життєдіяльності громадян. Очевидно, що люди є організаторами, виконавцями і об'єктами перевезень. Особлива увага до людини в транспортній системі досить актуально.
Мета дослідження полягає у визначенні закономірностей впливу параметрів транспортних систем і їх елементів на функціональні стану людей - учасників цієї системи і навпаки - вплив людського фактору (функціонального стану людини) на показники функціонування транспортної системи, включаючи її безпеку.
Для досягнення поставленої мети передбачається вирішити такі завдання:
1. Аналіз методів вивчення функціонального стану людини-учасника транспортної системи.
2. Дослідження впливу інформаційних потоків (реклама, стільникові телефони і т.д.) на функціональний стан водіїв і пішоходів, їх здатність своєчасно і адекватно приймати рішення. Залежність аварійності від цих чинників.
3. Оцінка впливу транспортних технологій на функціональний стан водіїв для визначення раціональних режимів праці та відпочинку, оцінки рівня аварійності від цих чинників.
4. Розробка рекомендацій щодо вдосконалення умов руху транспортних засобів з метою зниження аварійності.
5. Розробка рекомендацій по організації технологічного процесу перевезення вантажів і пасажирів з урахуванням стану організму водія.
6. Моделювання параметрів руху автомобілів спеціального призначення до місць виникнення надзвичайних ситуацій з урахуванням стану організму водія.
7. Розробка концепції вибору раціональних маршрутів руху і режимів виїзду спеціальних транспортних засобів до місць виникнення надзвичайних ситуацій в автоматизованій системі оперативного управління службами спеціального призначення.
8. Моделювання параметрів руху транспортних засобів по шляху проходження з урахуванням стану організму водія.
Основні теоретичні передумови полягають в тому, що на відміну від існуючих наукових теорій вивчення закономірностей функціонування транспортних систем пропонується на чільне місце поставити людський фактор, як визначальний ергономічність, соціальність, безпеку і економічність транспортних процесів при перевезенні вантажів і пасажирів, а так само організації руху і регулюванні транспортних потоків.
Дослідження закономірностей формування транспортних потоків і розробка систем організації руху та технології управління ними
При оптимізації керування системою дорожні умови — транспортні потоки можна прагнути до досягнення різноманітних критеріїв оптимальності і в залежності від них розглядати різноманітні завдання оптимального управління, мета якого полягає в мінімізації дорожньо-транспортних витрат при дотриманні заданого рівня швидкості, вигоди і безпеки руху. Основний метод оптимізації означеної системи полягає в оцінці та прогнозі її стану. Науковою основою оптимального управління рухом транспортних потоків на автомобільній дорозі є дослідження основних законів руху потоків транспорту в різноманітних, але типових дорожніх умовах на базі статистичних спостережень за інтенсивністю, швидкістю і щільністю потоків і математичного моделювання транспортних потоків. Характерна особливість системи дорожні умови — транспортні потоки — яскрава виразність зворотного зв'язку між транспортними потоками і дорожніми умовами. Метою дослідження є формування раціональних параметрів транспортних потоків, які відповідають завданням функціонування збалансованої транспортної системи міста, що забезпечує високу якість міського середовища та життя населення, стійкий соціально-економічний розвиток міста, задоволення потреб інноваційного соціально орієнтованого розвитку економіки та суспільства в конкурентоспроможних якісних транспортних послугах.